— Так, — промовив він. — Мабуть, ти правий, Оспаче… правий згідно з законами вашої доби. Це не моя доба.
Він потиснув мені руку, потім Хельгі, торкнувся губами щоки Торгунни, повернувся и рушив у морок.
Потім, як я чув, він обробляв землю в Торвальда Хольсона, орендаря Хемпбек Хелла, але не розповів йому про те, що сталося. Напевне, Джеральд сподівався, що про нього забудуть, а тим часом йому пощастить пробратися на схід. Але тут пішли чутки. Я пам’ятаю, як він хвастав, що в Сполучених Штатах люди можуть розмовляти один з одним з різних кінців землі. А дивлячись, як ми живемо в своїх відлюдних садибах, він, певно, й уявити не міг, як швидко в нас поширюються чутки. Син Торвальда Хрольф прийшов про щось побалакати з Брендом — Тюленячим Чоботом і, звичайно, згадав про чужинця. Незабаром уся західна частина острова знала про цю історію.
Якби Джеральд знав, що йому треба в першій же садибі, де він зупинився, розповісти про подію, то був би в безпеці, на крайній випадок до зібрання Тінга, бо Яльмар і його син — люди розсудливі й ніколи не вб’ють людини, котра перебуває під охороною закону. А він приховав усе, й це утвердило його як убивцю, поставило поза законом. Яльмар зі своєю ріднею приїхав до Хемпбека Хелла й, гукнувши Джеральда, наказав йому вийти з будинку. З пістолетом Джеральд пробився до горбів. Вороги кинулися за ним. Кілька чоловік було поранено, один убитий, і за цю смерть теж належала відплата. Джеральд, напевно, гадав, що незвичайність його зброї налякає їх. Він, мабуть, не знав, що кожен умирає тільки тоді, коли йому на роду записано, не раніше й не пізніше, тому немає чого боятися смерті.
Кінець кінцем, коли його оточили, пістолет раптом чомусь замовк. Він схопив меча вбитого й так мужньо боронився, що Ульф Яльмарсон кульгає дотепер. Він тримався хоробро, це визнавали навіть його вороги. Вони, напевне, всі чаклуни там, у Сполучених Штатах, але хоробрості їм не позичати.
Коли з ним покінчили, тіло його притягли назад. І щоб дух його не блукав по господах — адже він, напевно, теж був чаклун, — тіло спалили і всі його речі поклали на вогнище разом з ним. Тоді я й позбувся ножа, котрого він мені подарував. Могила, де поховано його останки, он там, побіля болота, на північ звідси, й люди обминають те місце, хоч дух його жодного разу не з’являвся. А тепер, опісля того всього, що сталося, про нього все більше забувають…
Ось і вся історія, жрече, все, що я бачив і чув. Більшість людей вважає, що Джеральд Семсон був божевільний, але сам я вірю: він справді прийшов до нас з іншої доби, й прокляття його було в тому, що він прийшов надто рано. Не можна жати, коли жниво не визріло. А я дивлюсь у майбутнє, в те саме майбутнє, що настане через тисячу літ, коли люди літатимуть у повітрі, їздитимуть у візках без коней і нищитимуть одним ударом цілі міста, й думаю про тодішню Ісландію й про молодих людей із Сполучених Штатів, які прийдуть у нашу країну того року, коли нам загрожуватиме кінець світу. Можливо, хтось із них, блукаючи вересовими полями, побачить могилу й подумає: який стародавній воїн похований тут? І, може, йому навіть забажається перекинутися в ті далекі часи, коли жив той воїн і коли люди були вільні…
Примечания
1
Андерсон, Пол — американський письменник фантаст, працює в жанрі новели.
2
Великі Морози — в ісландському віруванні адекватні християнському «кінцеві світу», який провіщали церковники на 1000-й рік.
3
Керл — у давній Ісландії вільний селянин, що не мав власного господарства. Керли часто йшли в найми.
4
Military Police — військова поліція (англ.).
5
Берсерк — лютий воїн з припадками божевілля. Стародавні скандінави вірили у невразливість берсерка.
6
Тор — у скандінавській міфології бог-громовержець, озброєний кам’яною сокирою; заступник хліборобства.
7
Лейф Ейріксон, або, як його прозвали Лейф-Щасливчик, — скандінавський вікінг, що здійснив на кінець X століття пла-вання до берегів американського континенту. У відкритій ним країні ріс дикий виноград, і тому їй дали назву Вінланд.
8
Б’ярні Херюльфсон — норвезький вікінг. 985 року, коли він плив у Гренландію, вітром і течією його знесло до далекої, вкритої лісом землі, яку історики ототожнюють з материком Північної Америки.
9
Тінг — у скандінавській Ісландії зібрання, на якому вирішували всі спірні питання в межах округи, на відміну від щорічного Альтинга — зборів «наймудріших людей країни».
10
Один — у міфології давніх скандінавів верховний бог, творець роду людського и усього сущого, воїн, мудрець і суддя, а також заступ-ник мореплавства и торгівлі.
11
Ярл — незалежний від короля феодал. Звідси англійське слово «earl» — «граф».
12
Тролі — у скандінавських повір’ях — надприродні істоти (карлик, велетень, відьма), як правило, ворожі людям.
13
Один з предків моєї матері бродяга… (спотворене англ.).
14
Хольмганг (ісл.) — поєдинок.
(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});
