То як, ваш Цензор уже нашорошив свої огидні вуха? Цензори не зносять будь-якого натяку на самодостатність. Вони одразу ж починають розводити свої звичні брехні: «Та за кого ти себе маєш?». Так, нібито усе наше колективне несвідоме безліч ночей поспіль допізна дивилося «101 далматинець» Волта Діснея, навчаючись у Круелли де Віль інтонації для дошкульних звинувачень.
Просто спробуйте сформулювати позитивне твердження. Наприклад, «Я,_(ваше ім’я), видатний і плідний гончар /художник, поет і т. д./».
Напишіть це речення десять разів поспіль. Поки ви це робитимете, станеться щось дуже цікаве. Ваш Цензор почне заперечувати: «Ей, ану ж бо притримай коней. Ти не можеш отак говорити про себе всі ці позитивні слова у моїй присутності». Заперечення почнуть виникати наче гриби після дощу. Це і є ваші особисті уїдливості.
Прислухайтеся до цих заперечень. Зверніть увагу на ці огидні і підступні уїдливості. «Видатний і плідний… ага, щоб часом… Відколи це?.. Не можеш і слова без помилки написати… Це ти свій письменницький застій називаєш плідним?.. Та ти просто дуриш себе… От ідіот… уявив себе не знати ким… Кого ти дуриш?.. За кого себе маєш?» І далі своєї правитиме.
Ви будете вкрай здивовані тим, які дошкульні слова вибовкає ваша підсвідомість. Запишіть їх усіх. Ці уїдливості скерують вас туди, де ховаються ваші особисті негативні переконання. У своїх маленьких огидних лапах вони тримають ключ до вашої свободи. Складіть перелік своїх особистих уїдливостей.
Саме час розпочати невеличке детективне розслідування. Звідки у вашій голові зародилися ці твердження? Від мами? Тата? Вчителів? Використовуючи список, проскануйте своє минуле у пошуку потенційних джерел негативу. Принаймні декілька таких джерел одразу спадуть вам на думку. Один з ефективних способів шукати джерела — мандрівка у часі. Поділіть своє життя на відрізки по п’ять років кожен і перелічіть поіменно тих людей, які найбільше на вас впливали протягом кожного періоду.
Пол завжди хотів бути письменником. Утім, після короткого спалаху творчості під час студентських років він почав писати винятково «у шухляду». Замість оповідань, про які він мріяв, Пол вів численні щоденники, кожен з яких опинявся на дні темної шухляди подалі від цікавих очей. Чому він так робив, залишалося таємницею для нього самого, аж поки він не спробував зрозуміти власні уїдливості і позитивні судження.
Коли Пол почав записувати позитивні твердження, його одразу ж накрила хвиля принизливих коментарів.
Він написав: «Я, Пол, видатний і плідний письменник». З глибин підсвідомості вирвався нестримний потік самоприниження і невпевненості у собі. На диво знайомий голос нашіптував дуже конкретні звинувачення: «Ти просто себе обманюєш, дурень неотесаний, ти нездара, дилетант, невдалий жарт природи…».
Звідки це взялося? Хто міг йому таке говорити? Коли? Пол здійснив мандрівку у часі у пошуках негідника. І знайшов його, відчувши неабияку осоругу. Так, цей негідник існував, але випадок, пов’язаний з ним, був надто ганебний, щоб комусь про нього розповісти. Один із давніх недоброзичливих вчителів Пола спочатку хвалив його літературні спроби, а згодом почав виявляти до хлопця сексуальний потяг. Боячись, що він сам якимось чином привернув увагу цього чоловіка, і з соромом підозрюючи, що його творчі роботи таки бездарні, Пол заховав цей випадок на споді підсвідомості, де він продовжував гноїтися. Не дивно, що згодом будь-яка похвала його лякала — він думав, що за цією похвалою стоять приховані мотиви. Зрозуміло, чому йому здавалося, що не кожен, хто хвалить його роботу, говорить щиро.
Дослідивши глибинну суть свого негативного переконання, Пол упевнився, що воно полягало у тому, нібито він «лише обманює самого себе, думаючи, що може писати». Переконаність у цьому визначала спосіб мислення Пола упродовж десяти років. Щоразу, коли його роботу хвалили, він з неабиякою недовірою ставився і до тих, хто його хвалив, і до їхніх мотивів. Коли друзі виявляли інтерес до його робіт, це мало не руйнувало їхню дружбу — він остаточно переставав їм довіряти. Коли його дівчина, Мімі, виявила зацікавлення до його таланту, він перестав довіряти і їй також.
(window.adrunTag = window.adrunTag || []).push({v: 1, el: 'adrun-4-390', c: 4, b: 390})
Щойно Пол дістав цього монстра з глибин своєї підсвідомості, він міг почати з ним боротьбу. «Я, Пол, по-справжньому талановитий. Я, Пол, довіряю позитивним відгукам і радо їх приймаю. Я, Пол, по-справжньому талановитий…» Хоча Пол почувався ніяково, коли уперше почав говорити собі ці позитивні твердження, проте вже зовсім скоро вони дозволили йому вільно взяти участь у публічному читанні своїх робіт. А коли Пола щиро похвалили, він зміг прийняти позитивні відгуки, не піддаючи їх сумніву.
Тепер поверніться до вашого списку уїдливостей. Вони відіграють дуже важливу роль у процесі вашого відновлення. Кожна з цих уїдливостей сковувала вас і тепер повинна канути у небуття. Наприклад, уїдливість: «Я, Фред, бездара і дурисвіт» — можна переробити на позитивне твердження: «Я, Фред, по-справжньому талановитий».
Повертайтеся до своїх позитивних тверджень одразу після ранкових сторінок.
Можете використовувати ті, що подані тут.
***
Зустріч двох особистостей — це як контакт двох хімічних субстанцій: якщо відбувається якась реакція, то вона змінює обох.
К. Ґ. Юнг Позитивні твердження — це як ліки для того, що ви хочете змінити у собі.
Джеррі Франкгаузер Завдання 1. Щоранку наставляйте будильник на півгодини раніше; прокиньтеся і спишіть три сторінки, занотовуючи свої ранкові думки у форматі потоку свідомості. Не перечитуйте ці сторінки і не дозволяйте комусь іншому їх перечитувати. Найкраще покладіть їх у великий цупкий конверт або десь заховайте. Ласкаво просимо до ранкових сторінок! Вони вас змінять.
Протягом цього тижня не забудьте після щоденних ранкових сторінок попрацювати зі своїми позитивними твердженнями і уїдливостями. Переформулюйте усі негативні висловлювання на позитивні.
Позитивні творчі твердження 1. Я канал, крізь який проходить Божа творчість, і моя робота приносить добро.
2. Мої мрії від Бога, і Богу під силу їх здійснити.
3. Коли я творитиму і прислухатимусь, мене вестиме вища сила.
4. Творчість — це воля Творця для мого життя.
5. Моя творчість зцілює мене й інших.
6. Мені можна піклуватися про свого внутрішнього митця.
7. Якщо я використовуватиму декілька простих принципів, моя творчість примножуватиметься.
8. Використовуючи даний мені талант творити, я служу Богу.
9. Моя творчість завжди приводить мене до істини і любові.
10. Моя творчість завжди приводить мене до прощення себе і інших.
11. Я — частина священного благого задуму.
12. Моя творчість — частина священного благого задуму.
13. Коли я прислухатимусь до свого внутрішнього митця, мене вестиме вища сила.
14. Прислухаючись до власного творчого начала, вища сила вестиме мене до Творця.
