Читаем без скачивания Шлях митця. Духовна дорога до примноження творчості - Кемерон Джулія

3. Чи трапилося цього тижня ще щось, що, на вашу думку, є важливим для вашого творчого відновлення? Опишіть, що саме.

Тиждень 2. Відновлюємо відчуття ідентичності

Цього тижня ми звернемо увагу на самовизначення як на головний компонент творчого відновлення.

Відповідно до того, як виявлятимуться ваші особисті потреби, бажання та інтереси, ви несподівано для себе почнете розширювати обрії і позначати нові території. Есе і вправи мають націлити вас на вашу особисту ідентичність, на ваше самовизначене «Я».

Довіряти своєму творчому началу — це для багатьох означає поводитися по-новому. Спочатку така поведінка може здатися небезпечною не лише для нас, а й для наших рідних. Можливо, ми почуватимемося — і виглядатимемо — ексцентричними диваками.

Ця дивакуватість — нормальне явище, частина процесу вивільнення з того болота, яке засмоктало нас у творчо безвихідне становище. Важливо пам’ятати, що спочатку бути при здоровому глузді — означатиме дуже нагадувати божевільного.

У процесі творчого відновлення чітко спостерігатимуться припливи і відпливи. Оскільки ми набираємо творчу силу, стають сильнішими і напади нашої невпевненості у собі.

Це природний процес, і ми зможемо дати відсіч цим сильнішим нападам, якщо трактуватимемо їх як симптоми видужання і відновлення.

Зазвичай невпевненість у собі виявляється у таких судженнях: «Добре-добре, цього тижня у мене все непогано вийшло, але це лише тимчасово… Окей, ну написала я ті ранкові сторінки. Мабуть, і так неправильно все зробила… Гаразд, тепер пора спланувати щось грандіозне і реалізувати це просто зараз!.. Кого я обманюю? Я ніколи не зможу вийти з глухого кута, принаймні не відразу… І взагалі ніколи…».

Ці напади безпідставні, проте нам вони здаються надзвичайно переконливими. Якщо ми будемо зважати на них, то наче отримаємо моральне право залишатися там, де застрягли, і почувати себе жертвою. Так само, як алкоголік, який проходить процес видужання і відновлення, мусить уникати першої чарки, так і митець у період відновлення мусить уникати оцього «мені здається», бо воно неодмінно виражатиме невпевненість у собі: «Мені здається, воно геть недоладне…».

Причини цих нападів можуть бути явними, а можуть і прихованими. Ми зможемо нейтралізувати їх, коли нам вдасться почати ставитися до них, як до такого собі творчого вірусу. Позитивні твердження — надійні ліки проти ненависті до самого себе, яка часто ховається під маскою невпевненості у собі.

На ранній стадії творчого відновлення сумніви у собі можуть призвести до саботування власних зусиль. Показати комусь свої ранкові сторінки — ось поширена форма цього саботажу. Пам’ятайте: ранкові сторінки особисті, тож навіть ті друзі, які мають якнайкращі наміри, не повинні давати їм критичну оцінку.

Один письменник, який тільки-но почав виходити з глухого кута у своїй творчості, показав свої ранкові сторінки подрузі, яка також була письменницею, проте все ще перебувала у стані творчого заціпеніння. Вона його розкритикувала, натомість він знову замкнувся у собі і йому довелося розпочинати процес відновлення спочатку.

Не дозволяйте сумнівам саботувати ваші зусилля.

Наше психічне здоров'я залежить передовсім від нашого уміння радіти: відчуттю тепла на шкірі, можливості стояти рівно, розумінню, що наші кістки легко рухаються під плоттю.

Снайпери — ось як можна назвати тих людей, які саботують ваші спроби позбутися нездорових моделей поведінки у стосунках з іншими.

Творчість є плідною, коли ми почуваємося у безпеці і приймаємо себе такими, якими ми є. Ваш митець, як і маленька дитина, щасливий тоді, коли перебуває у безпеці. А ми, як батьки цієї дитини, які хвилюються за її безпеку, повинні навчитися слідкувати за тим, з ким наша дитина грається. Токсичні друзі можуть зупинити розвиток нашого митця.

Цілком природно, що найотруйніші друзі для нашого відновлення — ті люди, які все ще перебувають у глухому куті в своїй творчості. Ми знайшли з нього вихід, а вони ні, це їх і лякає.

Коли ми перебували у стані творчого заціпеніння, нам здавалося, що називати себе творчою людиною — зарозумілість і свавілля. Проте правда в тому, що ми поводимося свавільно, коли відмовляємося визнати, що здатні творити. Звісно, така відмова не минає без наслідків.

Ми могли б покірно попросити допомоги у боротьбі зі страхом, проте натомість ми переймаємося своєю зарозумілістю. Ми могли б зайнятися роботою, проте натомість фантазуємо про мистецтво. Не звертаючись до Великого Творця за допомогою з нашою творчістю і не помічаючи його руки у нашій творчості, ми продовжували знаходити виправдання, щоб не помічати власної творчості та не йти на ризик, намагаючись реалізувати її. Ймовірно, що ваші друзі, які усе ще перебувають у стані творчого заціпеніння, досі ховаються за цим заспокійливим самообманом.

Якщо їм важко змиритися з вашим творчим відновленням, це означає, що вони все ще розплачуються за те, що самі не шукають виходу з глухого кута у своїй творчості. Можливо, вони отримують своєрідну насолоду від мук творчого заціпеніння або хочуть і надалі викликати співчуття до себе, і їм неабияк подобається себе жаліти. Можливо, їх заспокоює думка про те, наскільки більше вони могли б творити, ніж ті, хто таки за це взялися і працюють у поті чола. Всі ці моделі поведінки тепер для вас отруйні.

Не очікуйте, що такі друзі оплесками вітатимуть ваше творче відновлення. Це те саме, що сподіватися, що ваші товариші по чарці радітимуть вашому рішенню ніколи більше не пити. Як можна радіти чиїйсь тверезості, якщо ти сам тримаєшся за пиятику, як за рятівну соломинку?

Ваші друзі, які усе ще перебувають у стані творчого заціпеніння, можуть ставитися до вашого відновлення негативно. А все тому, що ви на власному прикладі доведете, що вони також можуть вийти з глухого кута у своїй творчості і піти на справжні творчі ризики, а не залишатися на трибуні, зверхньо і цинічно дивлячись на гравців на полі. Остерігайтеся прихованого саботажу з боку друзів. Ви не можете собі зараз дозволити прислухатися до їхніх сумнівів, навіть якщо вони мають хороші наміри. Їхні сумніви розбудять ваші власні. Особливо остерігайтеся будь-яких натяків на те, як ви останнім часом змінилися і як почали думати лише про себе. (Ці слова — немов червоні попереджувальні прапорці. Це спроби повернути нас до попереднього стану, щоб інші, а не ми, почувалися комфортніше).

Митцями, які застрягли у своїй творчості у глухому куті, легко маніпулювати, викликавши у них почуття провини. Наші друзі, які почуватимуться покинутими через те, що ми вийшли з лав творчо заціпенілих митців, можуть мимоволі намагатися переконати нас відмовитися від нових корисних звичок. Дуже важливо усвідомлювати, що час, витрачений на ранкові сторінки, — це час з’єднання між вами і Богом. Ніхто не знає відповіді на ваші запитання краще за вас самих. Почніть підтримувати себе — і вища сила поведе вас до нових джерел підтримки.

Дуже уважно оберігайте свого щойно відродженого митця. Дуже часто ми опиняємося у глухому куті, тому що намагаємося узгоджувати своє життя з чужими очікуваннями.

Нам хотілося б знайти час на творчість, проте ми відчуваємо, що повинні натомість зайнятися чимось іншим. Перебуваючи у стані творчого заціпеніння, ми зосереджуємося на виконанні своїх обов’язків перед іншими, а не перед собою. Ми маємо схильність думати, нібито завдяки такій поведінці ми стаємо хорошими людьми. Але це не так. Ми стаємо розчарованими і роздратованими людьми.